- закручування
- техн. завёртка (неоконч. д. - ещё), завёртывание (закручивание), зави́нчивание, закру́тка (неоконч. - ещё), закру́чивание, зака́тка
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
закручування — я, с. Дія за знач. закручувати 1 4), 8) … Український тлумачний словник
закручування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гайковерт — а, ч. Ручна машина з електричним, пневматичним або гідравлічним приводом для закручування гайок, гвинтів … Український тлумачний словник
динамометричний — а, е. Прикм. до динамометрія. •• Динамометри/чний ключ гайковий ключ з вмонтованим в нього приладом для вимірювання сили закручування гайки, болта тощо … Український тлумачний словник
завертатися — а/юся, а/єшся, недок., заверну/тися, ерну/ся, е/рнешся, док., розм. 1) Іти, їхати назад; повертатися. || чим. Робити розворот. 2) Піддаватися на згин, закручування; згинатися. 3) рідко. Те саме, що загортатися 1) … Український тлумачний словник
закручувальний — а, е. Який паризначений, використовується для закручування … Український тлумачний словник
закручуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до закручування … Український тлумачний словник
завивання — 1 іменник середнього роду виття завивання 2 іменник середнього роду закручування … Орфографічний словник української мови
закрутка — кы, ж. Вр. 1. Дерев яний замок у дверей. 2. Те, що має спіральну форму, заокруглення. Кажду закрутку покривали бронзом. 3. Пов язка, що через закручування служить для зупинення кровотечі … Словник лемківскої говірки